10.1 C
London
Sunday, April 21, 2024

Тренди дезінформації у 2022 році. Нові фронти війни

Must read

- Advertisement -


Хоча кремлівську пропагандистську машину розкрутили на повні оберти вже давно, вторгнення в Україну додало їй палива та відкрило нові фронти в інформаційній війні. У 2022 році ми спостерігали бум польськомовних каналів у Telegram, перетворення антивакцинаторів на проросійських пропагандистів та створення нового “ворога”, яким став український біженець. На жаль, у цій грі на боці Кремля брали участь і польські політики.


ukraina

Українське телебачення в прямому ефірі

Безкоштовно та без реєстрації

Ukraińska telewizja na żywo

Bezpłatnie i bez rejestracji.

- Advertisement -

Близько 15 тисяч повідомлень прокремлівської дезінформації, починаючи з 2015 року зібрала та перевірила робоча група ЄС  East StratCom Task Force, яка публікує свої матеріали на порталі EUvsDisinfo.  Більше тисячі  перевірених повідомлень стосувалися Польщі, понад 140 з них з’явилися в інтернеті у 2022 році. І це лише крапля в морі того, що насправді можна було знайти в мережі після вторгнення 24 лютого Росії в Україну.  Після двох років домінування тем, пов’язаних з пандемією та вакцинами від COVID-19, інтернет-простір – коли йдеться про неправдиві та дезінформаційні повідомлення – захопили теми, пов’язані з Україною та державами, які підтримали її у війні з Росією.  Такими були головні цілі прокремлівських меседжів, які стосувалися як політики та геополітики, так і соціології та психології.

У дезінформаційній війні Росія відкривала щоразу нові фронти.  Багато наративів повторювалися з попередніх років;  деякі були модифіковані – наприклад, замість мігрантів з польсько-білоруського кордону “героями” повідомлень стали біженці від війни з України, а просування польського сегменту платформи Telegram, що посилилося у 2021 році, призвело до того, що він став одним із важливих каналів спілкування з польськими інтернет-користувачами у 2022 році.

Презентуємо нові явища та тенденції дезінформації, які можна було спостерігати у 2022 році в публічному просторі.

Антивакцинальні до того акаунти починають сіяти кремлівську пропаганду

Уже в перші тижні російської агресії проти України уважні інтернет-спостерігачі помітили, що в акаунтах соціальних мереж, раніше відомих публікаціями антипандемічного чи антивакцинального контенту, почали з’являтися повідомлення, які повторюють прокремлівські наративи про війну в Україні.  У Konkret24 на початку квітня 2022 року ми опублікували результати нашого аналізу облікових записів у Twitter, які кількома тижнями раніше охоплювали аудиторію завдяки антивакцинальному контенту, а після 24 лютого вони робили те саме завдяки антиукраїнському і проросійському наративу війни.

Як змінився вміст блогу на legartis.pllegaartis.pl

Цю майже автоматичну зміну тематики дописів у багатьох профілях аналізували різні центри.  Зокрема, це підтвердив Інститут досліджень Інтернету та соціальних медіа (IBiMS).  Його дані показали, що аж 9 із 10 акаунтів у соціальних мережах, які активізувалися 21-22 лютого з проросійською пропагандою про Україну, раніше поширювали антивакцинальний контент. Міхал Федоровіч, президент інституту, пояснив у виданні “Rzeczpospolita”: “У просторі соціальних медіа та, ширше, польського Інтернету, ми ідентифікували три групи, частина членів яких відкрито підтримує російську діяльність в Україні. Ці групи раніше дуже активно поширювали дезінформацію про польські компанії, польську продукцію, відносини між Російською Федерацією та урядом Польщі, і, перш за все, про ефективність вакцинації та розміри пандемії.  Вони також підтримували дії режиму Лукашенка щодо білоруської опозиції.  Сьогодні вони, природно, перейшли до дезінформації громадськості про конфлікт за східним кордоном та поширення паніки”.

Аналіз змін тематики в акаунтах опублікували також тижневик “Політика” та портали OKO.press і Frontstory.pl.  Останній сервіс вказав, що з початку війни ці профілі поширювали “контент, який знеохочує надавати допомогу біженцям, найчастіше у формі непідтверджених анекдотів і аматорських розповідей”.  Деякі з цих повідомлень були опубліковані в профілях, пов’язаних із “Конфедерацією”, або в акаунті депутата Гжегожа Брауна.  Серед облікових записів, які активно займаються такою діяльністю, Frontstory.pl назвав, наприклад, профіль Rebel24 у Facebook, обліковий запис National Lublin або групу “Вартові свободи” у Telegram.

Удари по польсько-українським відносинам, намагання протиставити обидві держави

Від початку російського вторгнення в Україну міжнародна спільнота, а особливо – Польща, підтримує її у боротьбі з агресором.  Тому російська пропаганда націлена саме на відносини Польщі з Україною.  Ця дезінформація використовує непрості сторінки в історії обох країн у надії створити дипломатичну кризу, розділити країни та підірвати взаємну довіру.

Прикладами дезінформаційних повідомлень, що б’ють по відносинах Києва та Варшави, були, зокрема,  поширюваний в мережі фейковий лист про нібито референдум про входження Львівської області до складу Польщі;  наратив про включення кількох  українських областей до складу Польщі;  про якийсь, нібито, “проект закону про асоціацію Польщі та Львівської області”.  Ці повідомлення грають на сентиментах поляків, оскільки нагадують про період перебування Львова в межах Польщі.

В’їзд з фальшивими бюлетенямиTwitter

Іншу групу становили фальшиві повідомлення про плани Польщі окупувати західну частину України.  У грудні в польських соцмережах з’явилася інформація про те, що 4 травня Польща зі зброєю нападе на Західну Україну. “Качинський уже вибрав дату початку “Визвольного маршу” на Київ: 4 травня”;  “Начебто, 4 травня 2023 року Польща має приєднати Львів та решту цих територій. Але навіщо?”  – писали користувачі мережі у Twitter.

Той самий наратив просували російськомовні портали (зокрема Gazeta.ru, Tsargrad.tv, Trmzk.ru, Novorosinform.org та Inosmi.ru).  Вони посилалися на публікацію Ганни Крамер, оглядача “Niezależny Dziennik Polityczny” – сайту, про який Konkret24 вже писав, що він публікує інформацію, яка вводить в оману.

Пост неправдивого змісту в руслі російської пропагандиTwitter

Фальшивий наратив, спрямований проти біженців та українців

З 24 лютого 2022 року польсько-український кордон перетнули понад 8,6 мільйона біженців з України, – повідомила 23 грудня Прикордонна служба у Twitter.  З них близько 1,8 мільйона залишилися в Польщі.  У свою чергу, 27 грудня віце-президент Польського фонду розвитку Бартош Марчук написав у Twitter, що, враховуючи базу даних PESEL, у нашій країні на той час перебувало близько одного мільйона воєнних біженців, а разом з українцями, які прибули раніше, це близько 2,3 мільйона.

Разом із хвилею допомоги поляків українцям, які втікають від війни, мережу захлиснула хвиля фейків, метою яких було викликати нехіть чи навіть ненависть до біженців та українців загалом.  Посилилася антиукраїнська ворожнеча.  Це були, наприклад,  неправдиві повідомлення про те, що нібито діти з України відбирають місця в дитсадках у польських дітей, що біженці отримують від польської держави більшу соціальну допомогу, ніж поляки, що їм дають відібрані у поляків квартири, що вони є винуватцями нападів на поляків чи зґвалтувань.

Фальшиві повідомлення, спрямовані на виклик у поляків неприхильності до українських біженцівTwitter

Наприклад, у березні у соцмережах поширювалася інформація, що у варшавську лікарню госпіталізують лише українців та потрепілих в ДТП. Інтернет-користувачі отримали “повідомлення від сусідки”, надіслане через СМС, у якому попереджали, що той, хто прийме під свій дах українських біженців, повинен їх утримувати півтора року, бо “є такий закон”. У грудні лідер партії “Нова надія” Славомір Менцен стверджував, що українець платить за медичні послуги менше, ніж поляк.  Також у грудні в Інтернеті поширилося відео, на якому зображено знервовану жінку в пункті обслуговування інтернет-провайдера, а супроводжувався цей відеоролик неправдивим повідомленням про те, що жінка, начебто, поскаржилася польській владі, що її пограбували українські біженці, яким вона надала помешкання – для цієї дезінформації використано відео з 2018 року.

Ще однією групою фейкових новин, покликаних розпалити ненависть поляків до українців, були ті, згідно з якими Польща має бути “українізована”, а доказом цього є двомовні таблички з назвою міста або, наприклад, неправдива інформація про те, що сеанси у планетарії в Зеленій Гурі відбуваються лише українською мовою.

Антиукраїнські настрої підсилюють не лише брехливі повідомлення, а й спосіб їх поширення.  Аналіз команди DFRLab доводить, що популярність хештегу #StopUkrainization у Twitter у серпні 2022 року стала результатом штучної розкрутки та маніпуляції трафіком.

Зростає вплив російського Інтернету в польській мережі

Незважаючи на те, що у відповідь на вторгнення Росії в Україну Європейський Союз заблокував офіційні прокремлівські канали, такі як RT (колишній Russia Today) і Sputnik News, а потім те саме зробили з НТВ/НТВ “Мир”, “Россия 1′ і РЕН ТВ – у У 2022 році в польських соцмережах зросла популярність повідомлень з Рунету, тобто російськомовного Інтернету,  Роль ‘посередника” зіграв Telegram – популярний серед російськомовних користувачів, він також набирає все більше польських.  Також помітний вплив контенту соціальної мережі VK.com (раніше ВКонтакте) – російського еквівалента Facebook.

Оманливий твіт від 18 листопада 2022 рокуtwitter.com

Саме з рунету проникли в польську мережу, наприклад, вже згадане повідомлення про нібито угоду про асоціацію Польщі та Львівської області;  теза про те, що польські вояки воюють і гинуть в Україні;  інформацію про нібито затримання в Катарі українських футбольних уболівальників, які, начебто, малювали на плакатах нацистську символіку.

Наприкінці травня аналітики DFRLab опублікували аналіз вибраних 27 польськомовних каналів у Telegram, які публікують контент, спрямований проти українських біженців, прокремлівський, а іноді й антивакцинальний.  Вони помітили, що деякі канали спочатку виходили не польською, а російською.  Це може свідчити, що рідною мовою їхніх адміністраторів є російська.  Крім того, деякі польськомовні профілі заохочували читати тексти, опубліковані на російських сайтах.

Фальшива перевірка фактів

Необхідність зняти з Росії відповідальність за злочини, скоєні в Україні, змусила росіян розробити новий інструмент дезінформації, – так званий фейковий фактчекінг.  Діяльність російського порталу Waronfakes.com (“Війна з фейками”) найкраще ілюструє, що таке фальшивий фактчекінг.  Детально про це ми розповідали у квітні цього року на Konkret24.

Портал було засновано 24 лютого 2022 року, у день початку російського вторгнення в Україну.  З цієї дати на сайті та у відповідних акаунтах у соціальних мережах публікуються короткі тексти, автори яких заперечують відповідальність Росії за злочини в Україні, в т.ч.  вбивства мирних жителів у Бучі, бомбардування театру з дітьми в Маріуполі, обстріли житлових будинків у Харкові.  Також намагаються показати, що всі матеріали, які публікує українська сторона, є недостовірними.

Портал Wojna z Fejkami виходить шістьма мовами, включаючи англійську, китайську та французькуShutterstock

Проте “перевірка” нібито фейкових новин на порталі “Війна з фейками” базується на слабких доказах, які адресовані насамперед російській аудиторії.  Наприклад, 12 квітня було спроба спростування факту, що “російські війська цілеспрямовано завдають ударів по житлових кварталах Харкова”.  Перевірка полягала в заяві, що росіяни, мовляв, б’ють лише з “високоточної зброї” по військових об’єктах, а по цивільних стріляли через те, що в них ховаються українські військові.

Мало того факту, що обидві заяви були взаємовиключними, вони ще й повторювали офіційну лінію Кремля.  Те саме було, коли намагалися заперечити, що за нападом на театр у Маріуполі стоять росіяни.  Докази, надані там, були типовими для російського наративу: заява Міноборони Росії про те, що в районі театру ракетних обстрілів не велося, і твердження, що вся операція була провокацією українського полку «Азов», який діяв у Маріуполі.

Хоча аргументи, які наводить портал “Війна з фейками”, не витримують зіткнення з реальністю, росіяни виділяють на фейковий фактчекінг значні ресурси та кошти.  Матеріали публікуються шістьма мовами, працюють аналітичні облікові записи, є боти для надсилання матеріалів на перевірку та навіть резервні профілі як запобіжник від видалення з мережі. До розповсюдження такого контенту активно залучають офіційні акаунти російських диппредставництв у Twitter.  Лише одна стаття Waronfakes.com про заперечення відповідальності Росії за злочини у Бучі була доступна в профілях посольств Росії в Австралії, Чорногорії, Єгипті, Ефіопії, Філіппінах, Гані, Індонезії, Ісландії, Ямайці, Японії, Кенії, Новій Зеландії, Південно-африканській республіці, Сенегалі і Шотландії.

Приклад фейкового фактчекінгу на офіційному акаунті посольства Росії в АвстраліїTwitter

Другий вид так званого  фальшивого фактчекінгу – “перевірка” інформації нібито з української сторони, аби таким чином створити враження недостовірності повідомлень і матеріалів українців. Як ми показали на Konkret24, такий “фактчекінг” є, однак, черговим варіантом російської дезінформації, адже “спростовані’ матеріали української сторони насправді взагалі нею не використовуються. Так було, наприклад, із фото, зробленим після вибуху складу боєприпасів у Росії, яке українці нібито показали як вибух у Харкові.  Російські пропагандисти написали про це як про “черговий фейк українських ЗМІ”, але ті, фактично, не використовували це фото у своїх репортажах. 

Посилення інституційної відповіді

Посилення мережевої інформаційної війни, яку Росія почала масштабно вести з початком вторгнення в Україну, змусило відреагувати державні установи Польщі.  Завдяки цьому цього року ми мали змогу спостерігати, як вони одна по одній ініціюють акції, спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо дезінформації.  Сповіщення, бюлетені, листівки та інші інформаційні матеріали публікувалися у відповідь на конкретні дезінформаційні повідомлення, що з’являлися в польській мережі, або мали на меті розширити загальні знання про це небезпечне явище.

Вже наступного дня після початку російського вторгнення, 25 лютого – державний  науково-дослідний інститут “Наукова і академічна комп’ютерна мережа” (NASK) запустив профіль #Włączweryfikację (увімкни верифікацію) у Facebook і Twitter.  Відтоді експерти інституту постійно перевіряють неправдиву інформацію, яка з’являється в польській мережі, наприклад, щодо українських біженців чи нібито радіаційної загрози з боку України.  Вони також розміщують багато навчальних матеріалів, які мають навчити користувачів Інтернету основам перевірки та використання інформації в Інтернеті.

У перші тижні війни в інформаційно-освітній сфері також активно діяли офіційні профілі інших державних інституцій, таких як Міністерство національної оборони чи Міністерство закордонних справ.  На початку березня Міністерство національної оборони підготувало спеціальні листівки, в яких написало, що ‘інформація – це теж зброя” та порадило, серед іншого,  ігнорувати інформацію російських ЗМІ та шукати її в офіційних джерелах.

До боротьби з російською дезінформацією підключилися державні інституції, в тому числі шляхом публікації повідомлень та листівокNASK, katowice.uw.gov.pl

Також цього року Урядовий центр безпеки почав регулярно видавати “Дезінформаційний радар” –  онлайн-бюлетень, в якому збирає найпопулярніші або найнебезпечніші дезінформаційні наративи, що циркулюють у польській мережі в даний час. Наприклад, в одному з останніх, опублікованому 23 грудня, урядова установа вказувала, що в грудні росіяни хотіли вплинути на імідж та функціонування Війська Польського та знизити довіру суспільства до силових структур.  З цією метою вони поширюють маніпулятивні наративи про те, що “польська армія не відповідає стандартам НАТО” або “польська армія не може проводити професійні навчання для резервістів”.  Регулярно надаючи розголосу інформації про такі дезінформаційні кампанії, Урядовий центр безпеки сподівається зменшити їхній вплив на польське суспільство.

Радикалізація польських, “де-факто проросійських” середовищ

Доктор Міхал Марек з Ягеллонського університету, засновник Центру досліджень сучасного середовища безпеки, вважає найнебезпечнішою тенденцією дезінформації у 2022 році “радикалізацію польських, де-факто проросійських кіл, які намагаються різними способами замаскувати свої симпатії до Кремля”.

“Найчастіше це робиться під маскою протидії “втягненню Польщі у війну з Росією” або в рамках “боротьби з українізацією”. Анонімні акаунти все частіше транслюють надзвичайно радикальні антиукраїнські та антиамериканські меседжі”, + пише він. у повідомленні до Konkret24. 

Небезпечним трендом є те, що в Польщі консолідується все ширше середовище де-факто проросійських поглядів. Це середовище має політичні амбіції. В умовах майбутніх парламентських виборів представники даного середовища намагаються дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в країні, ставлячи під сумнів сенсовність проукраїнської, прозахідної та жорсткої щодо Росії політики.

Як пояснює експерт, ця діяльність зводиться до популяризації переконання, що підтримка України, збільшення чисельності сил НАТО у Польщі та зміцнення оборонного потенціалу Війська Польського  становить загрозу для самої Польщі. “Сили, які протистоять цим процесам, нібито “прагнуть миру” і хочуть витіснити з влади “маріонеток США’, “бандерівських прибічників”, “мілітаристів” і ‘розпалювачів війни”.

Лобіюючи меседжі, що збігаються з російською дезінформацією, це середовище прагне залучити виборців, які могли б де-факто провести до парламенту згуртоване коло,  яке відстоюватиме інтереси Російської Федерації”, – підсумовує науковець.

Autor:Габріела Сєчковська, Міхал Істель

Źródło zdjęcia głównego: Shutterstock





Source link

More articles

- Advertisement -

Latest article